ПИЛИ́ПІВКА, и, ж., розм. Різдвяний піст. — Ти б одружився, сину! На доки його одкладати.. Хіба мало дівчат у селі? Сподобай яку, та поки пилипівка не зайшла, одружися, сину… (Мирний, І, 1949, 338); Обернув [дід] свій гнів на онука: — ..Ану марш у хату, розхристався, наче посеред літа… Тут он у кожусі трясешся, мов пес у пилипівку (Збан., Сеспель, 1961, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 352.

Пилипівка, ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 150.

Пили́півка —

1) Різдвяний піст, що триває 40 днів перед Різдвом Христовим; найвищого ступеня досягає в останній Святий вечір, коли кутя має бути пісною; для дівчат у піст втрачаються будь-які надії на заручини. У Пилипівку день до обіду (приказка); Яка ніч у Пи­липівку, такий день у Петрівку (прикмета);

2) За́говини на Пили́­півку = Пили́півські (Різдвя́ні) за́го­вини — останні дні перед Різдвя­ним постом, коли можна було споживати скоромне; останній після Покрови термін засилання сватів; кінець календарної осені; дні стають коротшими, а ночі до­вшими; початок молодіжних ве­чорниць, які тривали до Велико­дня.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 450.