ПИ́ЖМО, а, с. (Тапасеtит). Багаторічна трав’яниста або кущова рослина родини складноцвітих, окремі види якої використовуються у медицині та як декоративні. Полину для тебе назбирає [мати].., пижма (Перв., Слов. балади, 1946, 98); Напар [навар] з квіток пижма (20,0 г на 1 л води) приймають у народі при нетравленні і при болях у шлунку (Лікар. рослини.., 1958, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 350.

Пижмо, ма, с. раст. Tanacetum vulgare. Анн. 348. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 150.

пи́жмо — багаторічна трав’янис­та або кущова рослина родини складноцвітих, окремі види якої використовуються у народній ме­дицині та як декоративні; народні назви — ди́ка (польова́) горо́бинка, корова́й, криворо́т, рай-цві́т уживали при болях у шлунку, поносах, гарячці, як глистогінний засіб. Ой, є в мене таке зілля, три корчини пижма (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 449.