ПИ́ЖИК, а, ч. Маля північного оленя (у віці до двох місяців); // Цінне, ніжне хутро цього маляти. — А ти, як на свято, вирядився. Пальто новеньке. Шапочка хутряна. Чи не пижик? (Грим., Незакінч. роман, 1962, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 350.