Про УКРЛІТ.ORG

печеричка

ПЕЧЕРИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до печери́ця 1. — А хто любить грибки, А я печерички; А хто любить дівки, А я молодички! (Н.-Лев., II, 1956, 112); Поруч з печеричками розсілися рядком, мов братики з сестричками, піддубки під дубком (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 80); * У порівн. — А я не боюся бугая, — похвалився Митруньо, найменший від усіх. Стояв поміж хлопцями, неначе маленька печеричка (Март., Тв., 1954, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 347.

вгору