ПЕЧЕ́НЯ, і, ж. М’ясна страва — запечене або смажене м’ясо. Килина поставила на стіл печеню й солоні огірки (Н.-Лев., III, 1956, 95); Обід вийшов дуже смачний. Бульйон з пирогами, печеня з зайців та баранини (Тулуб, В степу.., 1964, 220).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 347.

Печеня, ні, ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. І. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. Н. п. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 149.

пече́ня = печени́на = пече́не — у традиційній українській кухні — м’ясна страва зі свинини. Нам пер­цю тепер треба пересипати печеню (пісня); З голови печеня, а з ніжок добрий борщик (П. Чубинський); Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч страву, хоч печене (П. Гулак-Артемовський); Носили у ноч­вах печеню, шматками покраяну (Г. Квітка-Основ’яненко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 448.