ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Печалитися. Потім сказав [Марусяк] сам собі, що нема чого печалуватися зарані: поживемо — побачимо (Хотк., II, 1966, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 346.

Печалуватися, луюся, єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 149.