ПЕТРУ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до петру́шка¹. [Всі(співають):] Кумцю, голубцю! Звари мені порося,.. щоб і юшка була. І юшечка, і петрушечка. Кума моя, люба моя, моя душечка! (Н.-Лев., II, 1956, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 345.

Петрушечка, ки

1), Ум. отъ петрушка.

2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 149.