ПЕТА́РДА, и, ж.

1. Старовинний розривний снаряд у вигляді металевої посудини, наповненої порохом. * У порівн. Полковник устав.. і, стоячи, вистрілив уздовж по вулиці. Зараз же від ворога почав тріскотіти, як петарда, кулемет (Ю. Янов., І, 1958, 199).

2. Сигнальний розривний снаряд, який кладуть на колію, щоб зупинити поїзд в разі небезпеки.

3. Наповнений порохом паперовий снаряд, що використовується для феєрверку. Вже не сотні, а тисяча, може, петард вибухають в повітрі і під ногами (Коцюб., III, 1956, 412).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 343.