ПЕСТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до пестли́вий. Особливу групу становлять суфікси, що, власне, не утворюють нових понять, а лише надають тому чи іншому слову відтінку здрібнілості, який майже завжди супроводжується тим або іншим емоційним забарвленням, переважно пестливістю (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 342.