Про УКРЛІТ.ORG

пестливо

ПЕСТЛИ́ВО. Присл. до пестли́вий 1. Йому хочеться пригорнутися до матінки, перепросити її, поцілувати ту руку, що не раз пестливо гладила його по головці (Коцюб., І, 1955, 134); Пестливо торкнувшись мимохідь гарячого Ганниного підборіддя і побажавши їй швидше одужувати, панич залишив кімнату (Гончар, Таврія, 1952, 331).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 342.

вгору