ПЕРІО́СТ, у, ч. Зовнішня оболонка, яка оточує і живить кістку; окістя, надкісниця. Кров’яний опух голови, або кефалогематома, утворюється внаслідок розриву судин, розміщених під періостом (надкісницею) черепних кісток (Хвор. дит. віку, 1955, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 326.