Про УКРЛІТ.ORG

перш

ПЕРШ1, присл. Те саме, що пе́рше 1. — Дівчинонька мила Перш мене любила (Чуб., V, 1874, 168); Так і я — тепер пишу: Папір тілько, чорнила трачу… А перш! Єй-богу, не брешу! Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж запла́чу (Шевч., II, 1963, 77); — Закличем її [відьму], мов добрі, до себе в гості. Перш почастуєм, а далі надаєм тусанів (Кв.-Осн., II, 1956, 222); Так заморочили бідну Настю, що вона.. й каже: — Хто перш пришле старостів, за того й піду (Коцюб., І, 1955,

25); Перш усіх гостей наш батько побравсь додому (Вовчок, І, 1955, 207).

Перш [,] ніж (як), у знач. спол. — уживається в підрядному реченні, вказуючи на дію, що відбулася або має бути виконана після іншої дії, названої в головному реченні. Генеральша, перш ніж сама приїхала, заздалегідь понасилала з батьківщини прикажчиків (Мирний, II, 1954, 95); Здавши документи в штаб, Черниш, перш ніж іти в батальйон, з’явився, за офіцерським звичаєм, відрекомендуватись командирові полку (Гончар, III, 1959, 18); Перш як дати [«Кобзар»], одкрив [Дорошенко] на останній сторінці, де «зміст», і, переглядаючи, став повчати хлопця, що саме йому слід читати (Головко, II, 1957, 274); Перш за все; Перш усього́ — перед усім іншим, у першу чергу; насамперед. [Бичок:] Правду кажуть: що кого бог захоче покарати, то перш усього памороки одіб’є!.. (Кроп., І, 1958, 488); Треба було перш за все заткнути пельку ворожим кулеметам (Голов., Тополя.., 1965, 327).

ПЕРШ2, а, ч. Довга дерев’яна або металева жердина, яку використовують в цирку під час виконання акробатичних номерів. Оплесками нагороджують глядачі.. еквілібристів на першах (Веч. Київ, 2.XI 1967, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 336.

Перш, перше, нар.

1) Прежде, ранѣе. Дівчинонька мила перш мене любила. Чуб. V. 168. Вона теє перше його зачувала. Макс. Ой чом тепер не так, як перше було. Чуб. III. 417.

2) Сначала, сперва, прежде. Перш воно так і було, а далі почав усе більш та більш приганяти до роботи. Грин. II. 233. Перше літа пролетіли як дощова хмара, а тепера надо мною якась божа кара. Чуб. V. 361.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 147.

вгору