ПЕРЦІ́ВКА, и, ж. Горілка, настояна на перці. — Он там в кошику й пляшка наливки, а друга — перцівки (Н.-Лев., І, 1956, 576); Зачудовано покрутивши головою, дід налив собі добру чарку перцівки (Збан., Мор. чайка, 1959, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 335.