ПЕРХЛОРА́ТИ, ів, мн. (одн. перхлора́т, у, ч.). Солі хлорної кислоти. Перхлорати — міцніші сполуки, ніж хлорати (Заг. хімія, 1955, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 335.