ПЕРСИ́СТИЙ, а, е. Який має високі, широкі, добре розвинуті перса. — Пошукати б тут яку-небудь персисту молодичку… нагодувати б дитину! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 467); Кінь персистий (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 331.

Персистий, а, е. Съ развитой грудью. Кінь персистий. Уман. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 146.