ПЕРПЕНДИКУЛЯ́РНИЙ, а, е. Який є перпендикуляром. Дві прямі.., які перетинаються між собою під прямим кутом, називаються взаємно перпендикулярними (Геом., І, 1956, 14); // Розташований під прямим кутом до чого-небудь. У процесі письма треба прагнути до того, щоб косі лінії зошита і написані на лінії букви були перпендикулярні до краю стола (Шк. гігієна, 1954, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 330.