ПЕРНА́ТИЙ, а, е.
1. Вкритий пір’ям (про птахів). Сипав [мош-Діма] на землю покришену мамалигу, на яку з галасом накидались його пернаті приятелі (Коцюб., І, 1955, 187); Качка одним помахом хвоста вертнулася вбік, і в ту ж хвилину розлігся мій постріл, що припинив літ і життя цьому пернатому створінню (Досв., Вибр., 1959, 414); В сильні морози, під час ожеледі гине від голоду чимало.. пернатої дичини (Веч. Київ, 10.І 1957, 3).
2. у знач. ім. перна́ті, тих, мн. Птахи. Піонери організували.. охорону перелітних пташок і камінням проганяли хижих котів, які полювали на беззахисних пернатих (Донч., Вибр., 1948, 47); Під час перельотів пернаті нерідко піднімаються вище туману і хмар (Наука.., 9, 1965, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 329.