ПЕРМАНЕ́НТНО. Присл. до пермане́нтний. Владек одсиджував перманентно не більше, як місяців зо два, зо три, а іноді й рік… Принаймні всі тюрми варшавські були його помешканнями (Досв., Вибр., 1959, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 329.