ПЕРЛЮСТРА́ЦІЯ, ї, ж. Таємне розпечатування й перегляд певними органами приватних листів. Олександр на хвилину відірвався від листа, примружено глянув в куток кабінету, наче там стояв міністр внутрішніх справ, якому хотілося зараз подякувати за налагоджену перлюстрацію листів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 332); Очевидно, на цей лист [С. Левицького до Т. Шевченка] звернули увагу під час перлюстрації (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 329.