ПЕРКАЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до перка́ль. Перкалева тканина; // Зробл., пошитий з перкалю. Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (Коцюб., І, 1955, 319); На поріг вийшла висока худорлява жінка, пов’язана білою перкалевою хусткою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 327.