ПЕРИФРА́З, а, ч., літ. Те саме, що перифра́за 1. Для більшої художньої виразності автор [І. Манжура] зрідка звертається до широкої описової форми, яка замінює епітет, — перифраза (Рад. літ-во, 7, 1965, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 325.