ПЕРИФЕРІ́ЙНИЙ, а, е. Який міститься, перебуває на периферії (у 1 знач.). З маленької, в дореволюційні роки периферійної галереї з 49 картинами вона [Феодосійська картинна галерея] зросла після Великої Жовтневої революції у значне вогнище культури (Довж., III, 1960, 86); Кожний приїзд досвідченого майстра сцени — це визначна подія в житті колективу периферійного театру (З глибин душі, 1959, 144); Михайло Коцюбинський не тільки сам читав твори Маркса, Енгельса, Леніна, а й розсилав їх своїм довіреним людям — периферійним кореспондентам (Рад. Укр., 31.III 1950, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 325.