ПЕРЕШИВА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до перешива́ти. — Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? — запитує хтось із бійців. — Теж неоднакові! У нас ширша, у них вужча. Вона буде колись перешиватись?.. Щоб скрізь на один аршин? — Очевидно, буде (Гончар, III, 1959, 207).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 321.