Про УКРЛІТ.ORG

перечка

ПЕРЕ́ЧКА, и, ж.

1. розм. Різновид перемета (див. переме́т2). По Ревуну тихо плив човен. Може, то повертався додому запізнілий рибалка, що вирішив перед світанком потрусити жаки чи познімати рибу з перечок та переметів? (Мокр., Острів.., 1961, 45).

2. діал. Суперечка. Обидва стрільці жваві. От перечка і пішла… Далі Трохим розходився, Підійнявся з-за стола (Рудан., Вибр., 1937, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 320.

вгору