ПЕРЕЦІ́НЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. переці́нювати. Він знав, що саме ця дбайливість про загал не раз штовхає графа Адольфа до переборщення, до перецінювання справжніх або навіть видуманих небезпек, що загрожували шляхетському станові (Фр., VI, 1951, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 317.