ПЕРЕЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Поцілуватися з усіма або багатьма; поцілувати один одного (про всіх або багатьох). Ще раз перецілувались і, розпрощавшись в останній раз, рушили [гості] на ярмарок (Н.-Лев., І, 1956, 194); Маринка вже з усіма перецілувалася, стоїть поруч, тримаючи мене за руку (Речм., Твій побратим, 1962, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 317.