ПЕРЕЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЦІДИ́ТИ, ціджу́, ці́диш, док., перех.
1. Цідити ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. Цідячи, переливати з однієї посудини в іншу. Невістка — чорнява, низенька, прудка та жвава молодичка — внесла дійницю, перецідила молоко (Л. Янов.., І, 1959, 333); * Образно. — Приймають якусь там норму солдатських дітей, — говорили люди.. Кожному хочеться вчитись, а місць — раз, два та й усе. І навіть на ці два місця вони всіх перецідять — хто з нас якої масті, хто благонадійний, хто ні… (Скл., Легенд. начдив, 1957, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 317.