Про УКРЛІТ.ORG

перехід

ПЕРЕХІ́Д, хо́ду, ч.

1. Дія за знач. перехо́дити. — За перехід через кордон я беру тільки по двадцять п’ять карбованців з душі (Стельмах, Хліб.., 1959, 205); Парафія стала нікчемна. О. Артемій збіднів, зубожів і почав думати вже про перехід в друге село (Н.-Лев., IV, 1956, 169); Хто по-справжньому щасливий з його переходу на життя безмандрівне, осіле, так це, звичайно, вона, мати (Гончар, Тронка, 1963, 197); Бо й справді, хіба не час Григорію готуватися як слід до переходу в члени партії? (Ю. Янов., II, 1954, 103); Чим відсталішою є країна, якій довелося, внаслідок зигзагів історії, почати соціалістичну революцію, тим важчий для неї перехід від старих капіталістичних відносин до соціалістичних (Ленін, 36, 1973, 5); // Визначене місце, у якому дозволяється переходити вулицю. Отут, на розі, Є перехід, А без сигналу Спішить не слід (Мур., Піонер. слово, 1951, 126).

2. перев. у мн. Пересування з одного місця в інше. Билась [Марта| там з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи, невтомима, як найкращий юнак, байдужна до смерті (Коцюб., II, 1955, 295); Вони [моряки] подали голос трохи згодом і полонили дівчат веселими пригодами, що траплялися з ними в морі, на великих переходах навкруг Європи (Кучер, Чорноморці, 1956, 62).

3. Відстань між двома зупинками у пішій подорожі, в поході і т. ін. Зима, холод на дворі, а в його тільки піджачок та чумарчина. А такі переходи здорові од вокзалів до пересилок (Тесл., З книги життя, 1918, 236); Тепер спочивали [юнаки] перед останнім переходом до залізниці (Собко, Звич. життя, 1957, 3); // Час, за який можна подолати певну відстань. Роту перекидали з місця на місце. Йшли тим-таки чудернацьким «журавлиним» кроком, роблячи від двадцяти до сорока верст у перехід (Тулуб, В степу.., 1964, 159); Їй важко було мовчати про свого батька, адже він зовсім поруч, в один нічний перехід на конях (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 59).

4. Місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через що-небудь. Аж одного дня доносять Половецькі рибаки: «Вільні броди й переходи Здовж великої ріки..» (Фр., XIII, 1954, 355); — Я занотував. Ось: «За п’ятнадцять кілометрів на схід від Вільви є на гірському переході провалля, звідки взимку йде пара» (Донч., II, 1956, 28); * Образно. Так, ми мости будуємо у світі.., Щоб друзі тими їздили мостами, Щоб брат до брата броду-переходу У ріках бурноплинних не шукав (Рильський, III, 1961, 9).

5. Спеціальна будова або частина будинку, що з’єднує два приміщення, два боки вулиці і т. ін.; коридор, галерея. Пішли [Еней з Дидоною] к Дидоні до господи Через великі переходи (Котл., І, 1952, 72); Хай посвідчать всі парки, кіно і вокзали, Переходи метро хай розкажуть тобі, Як з’являлися очі твої і щезали У невпинній рухливій московській юрбі (Перв., ІІ, 1958, 117).

6. Час, коли що-небудь змінюється; ланка, що зв’язує явища, які переходять одне в інше. Перехід від зими до весни буває завжди для мене критичний (Л. Укр., V, 1956, 138); Дійшовши до середини зали, вона зупиняється, затуливши на мить очі рукою, вражена гострим переходом від темряви до світла (Коч., І, 1956, 459).

Без [вся́кого] перехо́ду — зразу, відразу ж.А тепер, — вигукнула без всякого переходу тітка, — геть звідси, щоб я вас не бачила тут! (Вільде, Сестри.., 1958, 157).

7. спец. Одна із послідовних дій при обробці чи виробленні чого-небудь. Частина операції, що виконується одним і тим же різальним інструментом при обробці однієї і тієї ж поверхні без зміни режиму обробки, називається переходом (Токарна справа.., 1957, 197).

8. діал. Епілепсія, родимець. Бідна дитина, як побивається: стогне у третій хаті, аж сюди чутно. Кажуть, у його — переходи (Мирний, V, 1955, 333); Не звеліла [Катерина] будити дітей у такий час: — Може й перехід напасти від того (Ле, Україна, 1940, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 308.

Перехід, хо́ду, м.

1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. Чуб. III. 128. То поляки через три ріки три переходи мали. Макс.

2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. Чуб. V. 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. Грин. II. 319. У дѣтей: родимець, сильныя судороги. Мил. 34, 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 142.

вгору