ПЕРЕХОВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док. Сховати, схоронити всіх, багатьох або все, багато чого-небудь, одного за одним. Одну за другою я брав Свої перлини та ховав В землі, поки переховав Все те, що в світі миле мав (Щог., Поезії, 1958, 194).

ПЕРЕХОВА́ТИ² див. перехо́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 310.

Переховати, ся. См. Переховувати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 142.