ПЕРЕХЛЮ́ПНУТИСЯ, неться, док. Однокр. до перехлю́пуватися. Вулицею гнучко пройшла дівчина з коромислом через плече, і вода, перехлюпнувшись із відер, сказала молодому снігові: «Жить-жить» (Стельмах, І, 1962, 183); Кров у тілі перехлюпнулась й запульсувала жвавіше (Коз., Вибр., 1947, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 309.