ПЕРЕ́ХИЛЬЦЕМ, присл., розм. Те саме, що перева́льцем. О. Василь ходив перехильцем по хаті, заклавши руки в кишені підрясника (Коцюб., І, 1955, 323).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 308.