ПЕРЕХАРАМА́РКАТИ і ПЕРЕХАМА́РКАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Те саме, що проми́мрити. Діловитий піп почав з молитви, та коли помітив, що навіть шапки мало хто скинув з голови, — поквапно перехарамаркав святе слово й почав з діла (Ле, Наливайко, 1957, 175); — Адже й я вчилась читати, а тепер ніколи й помолитись по книжці, перехамаркаєш молитви напам’ять, та й годі (Н.-Лев., III, 1956, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 306.