ПЕРЕФРАЗО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕФРАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Передавати чиї-небудь слова, висловлювання, дещо змінюючи форму, а часом і зміст викладу. Царатові хотілось, щоб од молдаванина й до фінна, перефразовуючи вираз Шевченка, геть на всіх язиках все мовчало (Тич., III, 1957, 56); Архип Логвинович хоч був важким на підйом до роботи, але поговорити любив.. Повторявся, одне й те ж тричі перефразовував (Збан., Переджнив’я, 1960, 310); Дейнека нарочито перефразував листа, щоб більше збудити заздрощів (Добр., Ол. солдатики, 1961, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 306.