Про УКРЛІТ.ORG

перетягати

ПЕРЕТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ, ую уєш, недок., ПЕРЕТЯГТИ́ і ПЕРЕТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., перех.

1. Докладаючи зусиль, тягти з одного місця на інше, переправляти в інше місце. Може, повеліва [бог] самотужки гори з місця на місце перетягати? (Кв.-Осн., II, 1956, 121); Терешко обтрушується, перетягає в найдальші кутки круглі ясла та важкі довгасті коробки (Епік, Тв., 1958, 394); Плисти човном поміж кригою було майже неможливо. Доводилося перетягувати човен через великі крижані галявини (Трубл., І, 1955, 164); Варвара перетягла через окоп довгу важку протитанкову рушницю (Перв., Дикий мед, 1963, 245); Голі руки Наталі пірнули в пухкий сніг. Взяла на оберемок [невідомого]. Ледве через поріг перетягнула — здоровий (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 6); // перен., розм. Залучати кого-небудь до іншого місця роботи, проживання. Директор знав.. неспокійну натуру свого головного інженера. Той ніколи не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх шукав по всій країні, шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (Загреб., Спека, 1961, 53); Олексій Максимович перетягнув мене до себе. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (Коцюб., III, 1956, 403); // перен., розм. Докладати великих зусиль, щоб перевести в наступний клас. Данько полегшено зітхнув. Серафима Іванівна не присоромила його, хоча й учився він найгірше з усіх учнів класу. Вже два роки в сьомому. Оце ледь-ледь перетягли його у восьмий клас (Мокр., Острів.., 1961, 5).

Перетяга́ти (перетя́гувати, перетягти́, перетягну́ти) на свою́ (його́ і т. ін.) сто́рону (на свій, наш і т. ін. бік) кого — зробити кого-небудь своїм прибічником, прихильником, помічником у справах. Жила у діда.. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Л. Укр., V, 1956, 420); — Затягати по судах він [пан], зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (Стельмах, І, 1962, 351).

2. перен., розм. Жити певний час у біді, злиднях. — А може, в кого трісочок або кізячків випрошу, буде чим у хаті прокурити. Так і перетягну через зиму, — аби через свята! (Мирний, IV, 1955, 287).

3. також без додатка. Виявлятися тяжчим за кого-, що-небудь вагою; переважувати. * Образно. — Ти назвеш мене, мабуть, несправедливою. Що ж! Справедливість не має серця. Вона врівноважує, а серце завжди перетягує на один бік, воно, як тобі відомо, зліва (Загреб., Диво, 1968, 660); // перен. Бути, виявлятися сильнішим за іншого, інших. Мовби два віки зіткнулися тут між собою; вік волів і вік рейок залізних. Хто кого перетягне, хто кого пересилить? (Гончар, II, 1959, 122).

4. розм. Тягати все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. — Всю перезву по одному перетягали до пристава в стан. Багатьом уже пристав і морди побив: все допитується, що казав учитель на весіллі (Вас., IV, 1960, 33); Коли вони з Ірмою на нову квартиру перебиралися, батько мало не всі книжки перетягав їм на п’ятий поверх (Мур., Свіже повітря.., 1962, 11).

5. Туго зв’язувати, стягати. Вона.. простягла долонею вверх руку — важку руку з пухкими і короткими пальцями. Кілька перснів перетягало їх у різних місцях, і пальці нагадували сардельки (Собко, Скеля.., 1961, 18); Вони розбили всю постіль пополовині: перетягли шнурками перину й одну подушку й сокирою розрубали якраз пополовині (Н.-Лев., І, 1956, 401); — Годі, доню! — каже Шрам. — Слізьми рани не залічиш. Дай лиш ми перетягнем її поясом (П. Куліш, Вибр., 1969, 108); // Здавлювати горло, душити (про хворобу або переживання); // безос. За дверима ні звуку. Його горло перетягло кліщами, і він ледве прошепотів: «Гюлле» (Досв., Гюлле, 1961, 78).

6. Натягати сильніше, ніж слід. Перетягнути тятиву лука; // Переходити в чому-небудь за встановлені, звичайні норми, терміни. — Цей дід.. не швидко розсиплеться, — сказав Леонід Семенович. — Дотягне до ста років, — обізвалась Сусана Уласівна. — А може, ще й за сто перетягне, — сказала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 115); Сів [Заруба] за стіл з самого краю, біля Сагайдака, тихо спитав: — Я дуже затягнув [промову]?.. — Не дуже. Двадцять хвилин перетягнув (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).

Перетяга́ти (перетягти́) струну́ — доводити до того, що немає більше сили, можливості терпіти, зносити що-небудь. [Петерсон:] Макаров!.. Я вам не раджу перетягати струну. Вона й так уже натягнута вами через край. Я вас ще раз питаю: де список? (Галан, І, 1960, 432); Перетяг струну опришок. Рвонув сорочку на грудях — і, мов ужалена змією, скочила Маруся на ноги (Хотк., II, 1966, 122).

7. рідко. Вимовляти протяжно (слова, звуки). — Хм. Бачите, пане Мериносе, — перетягуючи слова, ніби шукаючи відповіді на них у своїй голові, промовив Ханчук (Досв., Вибр., 1959, 148).

8. спец. Переробляти, перешивати з більшого на менше (про шкіряне взуття). Парасі чоботи таки справили. Померла навесні бабуся, з їхніх старих шкарбанів перетягли на Парасю (Вишня, II, 1956, 285); Ягор возив часом Васі різний простий харч, навіть чоботи із своїх старих перетягнув (Коп., Вибр., 1953, 432).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 303.

I. Перетягати, га́ю, єш, сов. в. перетягти, гну, неш, гл.

1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину. Левиц. І.

2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину. МВ. І. 44.

3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Зміев. у. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти. Харьк.

II. Перетягати, га́ю, єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9-10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 141.

вгору