ПЕРЕТРАКТА́ЦІЇ, ій, мн. (одн. перетракта́ція, ї, ж.), дипл., заст., розм., ірон. Переговори. Хто зна про що з ним було ведено там [в конторі] перетрактації, тільки Гриня довго звідти не виходив (Гончар, Тронка, 1963, 175); Дипломатичні перетрактації.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 301.