ПЕРЕТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПЕРЕТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. перето́плять; док., перех.

1. Топити ще раз, повторно або заново, по-іншому (в печі, грубі і т. ін.).

2. Розводити вогонь в усіх або багатьох печах, грубах і т. ін.

3. тільки док. Закінчити топити; витопити.

ПЕРЕТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ПЕРЕТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. перето́плять; док., перех.

1. Нагріваючи тверде тіло, що має здатність плавитися, перетворювати його на рідину. — Я пару разів пробував перетоплювати кип’ячку, але нічого з того не виходило (Фр., VIII, 1952, 392); //Вижарювати, витоплювати м’яке сало з твердого. На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя [судна] салом.., що його привозять сюди в бочках і на території заводу перетоплюють (Гончар, Тронка, 1963, 341); // Переводити з одного стану в інший, змінювати певним чином. * Образно. В пісні бажаю життя виспівати, перетопити в пісню усе, що має світ (У. Кравч., Вибр., 1958, 251).

2. Розтоплювати, розплавляти ще раз, повторно.

3. Розтоплювати, розплавляти все або багато чого-небудь, усе цілком.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 300.

Перетоплювати, люю, єш, сов. в. перетопити, плю́, пиш, гл.

1) О воскѣ, салѣ и т. п. Перетапливать, перетопить.

2) Переплавлять, переплавить.

3) Только сов. в. Вытопить, окончить топить (печь). Уже люде перетопили, уже й поснідали. О. 1862. VI. 33.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 141.