ПЕРЕТО́НШИТИ, шу, шиш, док., перех. і без додатка. Робити занадто тонким, тонкішим, ніж треба, ніж годиться; // перен. Робити занадто витонченим, тендітним (про людську вдачу). — Та то його й брата переделікатнила й перетоншила мама, — сказав Радюк. — Я її добре знаю (Н.-Лев., І, 1956, 593).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 299.