ПЕРЕТВО́РЮВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перетво́рювати, перетвори́ти і перетво́рюватися, перетвори́тися. Безсумнівним є той факт, що у перетворюванні рослинної речовини активну роль відігравали бактерії (Нафта.., 1951, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 6. — С. 294.
перетво́рювання — природний закон зміни матерії народ інтуїтивно переносив на довкілля й на людину як таку; явище смерті народ розумів не як цілковите зникнення людини, а тільки як її перетворення; традиційне принесення до хати трави, гілля, снопа, колосся є обрядовим відтворенням приходу померлих родичів; В. Петров пише: «Померлий, відходячи, змінює місце свого перебування й разом з тим змінює свій вигляд: зменшується й стає малий; перебуває «під стріхою» хати, «під каменем», «в садочку на листочку», «в полі на колосочку», «в городику на зіллячку», перетворюється на зілля, колосся, кущ, дерево, тварину, птаха; звідси традиційні голосільні формули: «Чи ти зозулею прилетиш, чи соловейком?»; «Де я тебе перенайду — чи в траві на росині, чи в городці на зіллячку?».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 442.