ПЕРЕСІ́ЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пересі́яти. Колгосп.. зібрав по 32 центнери зерна ячменю з кожного гектара пересіяної площі (Колг. Укр., 12, 1961, 19).

2. у знач. прикм. Кращий за інших; добірний. — Що не хлопець, то сила, розум, талант.. Один в один… Це ж усе найкращий цвіт народу, вибираний, пересіяний! (Вас., II, 1959, 498).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 279.