Про УКРЛІТ.ORG

пересічний

ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній. Задовольнятися пересічною, посередньою поезією — це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків (Літ. Укр., 29.V 1962, 3); // Який нічим не виділяється; звичайний, рядовий. "Глитай".. Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами — не пересічної публіки, а якраз найінтелігентніших українських представників (Фр., XVI, 1955, 113); Все в Юджіна було, як у пересічного німецького парубійка (Загреб., Європа 45, 1959, 105).

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ. Пересічна теплота згоряння [болтиських сланців] становить 3000 кілокалорій на один кілограм палива (Знання.., 10, 1965, 5).

ПЕРЕСІЧНИ́Й, а́, е́. Який пересікається з чим-небудь. Ніхто не стане заперечувати проти прямих вулиць у новому селі. Більше того, дві прямі вулиці, як дві пересічні координати, навіть обовязкові (Довж., III, 1960, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 278 - 279.

вгору