ПЕРЕСІ́Л, со́лу, ч. Надмірна солоність чого-небудь; дуже багато солі в чомусь. Недосіл на столі, пересіл на голові (Номис, 1864, № 12381).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 278.

Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 137.