Про УКРЛІТ.ORG

пересягати

ПЕРЕСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСЯГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док, перех. і без додатка, рідко. Йдучи, переступати через що-небудь.* Образно. Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула (Номис, 1864, № 8775); // перен. Не зважати на що-небудь, не рахуватися з чимсь. Страшно слухати, коли заведе нині хто мову про фабулу.. і про автора, що боїться пересягнути через безодні людських умовностей (Ю. Янов., II, 1958, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 293.

вгору