ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Гл., Вибр., 1951, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 292.

Пересудливий, а, е. Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 140.