ПЕРЕСТУ́ПЛЕННЯ, я, с., зах. Порушення. — Строгі його приписи регулювали моє життя.. Найменше переступлення тих приписів каралось остро і беззглядно (Фр., І, 1955, 345).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 291.