ПЕРЕСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко.

1. Перебивати щось пострілом; прострілювати. Перестрелив зайцеві ногу (Сл. Гр.).

2. Стріляючи, влучати далі або вище чого-небудь. Попович стрелив — гору перестрелив (Чуб., V, 1874, 1078).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 287.

Перестрелювати, люю, єш, сов. в. перестре́лити, лю, лиш, гл.

1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу.

2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив. Чуб. V. 1078.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 139.