ПЕРЕСТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто завжди перестраховується (у 2 знач.). Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку — вважати його страхопудом чи перестрахувальником (Голов., Тополя.., 1965, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 287.