ПЕРЕСТОРО́ЖЛИВО, рідко. Присл. до пересторо́жливий. Степ шумів таємничо і пересторожливо (Рибак, Новий день, 1937, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 286.