ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. перестерегти́, перестеріга́ти.

2. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 285.