ПЕРЕСТАНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. перестано́влять; док., перех., рідко. Те саме, що переставля́ти. Ліжко перестановила до дверей (Л. Укр., V, 1956, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 285.

Перестановляти, ля́ю, єш, сов. в. перестановити, влю́, виш, гл. = Переставляти, переставити.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 138.