ПЕРЕСТАНО́ВКА, и, ж.

1. рідко. Дія за знач. перестановля́ти, перестанови́ти. З метою рівномірного зносу шин заводською інструкцією передбачається їх перестановка на колесах (Автомоб., 1957, 190); Василь Григорович не захоплювався перестановками, але він дбайливо добирав керівників виробничих ділянок (Хлібороб Укр., 9, 1963, 11); Її життя нагадувало розклад шкільних годин. Найнезначніші варіації, перестановка одних і тих самих уроків (Загреб., День.., 1964, 300).

2. мат. Сполучення однакових елементів, що відрізняються один від одного порядком. Якщо розміщення з т елементів узято по т (і, значить, різняться вони тільки порядком елементів), то такі розміщення називають перестановками (Алг., II, 1957, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 285.